Чи не блищить Брудниться стирається лакують

Різноманітність лаків радує око і вселяє надію - обов'язково знайдеться той самий, що ідеально підходить.

Різноманітність лаків радує око і вселяє надію - обов'язково знайдеться той самий, що ідеально підходить. Залишилося тільки розібратися...

Вибір - це радість чи проблема? Мабуть, частіше друге. Немає вибору - немає і проблеми, що є - тому і раді. Достаток, а іноді надмірність, валять в розгубленість. Але свобода лише удавана, її швидко обмежить сувора виробнича дійсність: наявне обладнання, технології та матеріали. Плюс фінансовий фактор - побачивши ціни, ви зрозумієте, що частина пропозицій відпала. Тепер пора порівняти варіанти, що залишилися.

Основні характеристики лаків

Механізм закріплення - спосіб утворення лакової плівки.

Час закріплення - час, за яке лак переходить з рідкого стану в тверде.

Сухий залишок - кількість лаку, що залишився на запечатуваному матеріалі після висихання (у відсотках від початкової маси рідкого лаку).

Щоб простіше було розібратися в таблицях, розглянемо основні поняття: властивості лаків, способи нанесення і технології лакування.

Властивості і нанесення

1. Глянцевий лак або матовий (який забезпечується оптичний ефект). Зустрічаються і розгорнуті описи: «з шовковисто-матовим блиском», «високоглянсовий водно-дисперсійний лак з ефектом УФ-лаку».

2. Матеріали, на які наноситься лак. тут важливі властивості запечатуваної поверхні - вбирає (папір, картон) або невбираючі (самоклеючі плівки, поліетилен, пластики, металізовані паперу). І мова не завжди йде про «вихідному» матеріалі - лак наноситься і після оздоблювальних операцій, що змінюють властивості поверхні. Найпоширеніше - друк на папері (вбирає матеріалі), її подальше ламінування матовою плівкою (заламіноване папір має вже невбираючі поверхню) і нанесення вибіркового глянцевого УФ-лаку.

3. Додаткові властивості лакової плівки, що визначають призначення лаку.

Умовно позначимо першу групу властивостей «Стійкість до впливу». Незалежно від фактора (температура, механічний вплив, хімічні речовини і т. П.) Характеристика вказує, що при його впливі лакова плівка не втратить і не змінить первинних властивостей: чи не почне розтріскуватися, відшаровуватися від підкладки, що не пожовтіє, не стане каламутною, липкою і т.п.

• До стирання. Властивість (по-різному) притаманне всім лаків. Часто потрібно, щоб етикетки, упаковка, вироби, якими інтенсивно користуються (папки), довго не втрачали товарного вигляду. Висока стійкість до стирання на увазі, що при терті на лакової плівці не залишається подряпин і частки лаку не відшаровуються з запечатується.
• До хімічних реагентів (спирту, луги, кислоти, води і т. Д.).
• До нагріванню.
• До низьких температур. Актуально при виробництві упаковок продуктів швидкого заморожування. Для дисперсійних лаків вказують кількість циклів заморозки, які витримує лак без втрати властивостей.

Придатність лаку для використання у виробництві харчової упаковки визначають наступні властивості.

• Запах сухий лакової плівки. Поряд з відсутністю запаху, важливо, щоб компоненти лаку не проникали в запечатується і в сам продукт. Зазвичай вказують, що лак отримав сертифікат на використання у пресі харчової упаковки для непрямого або прямого контакту з продуктами.
• Бар'єрні властивості - здатність лакової плівки запобігати вбирання речовин (волога) в запечатується. Властивість затребуване в пакувальному виробництві, лаки наносять на "внутрішню" сторону упаковки, щоб речовини з товару не усмоктувалися в картон. Обов'язкова сертифікація на прямий контакт з продуктами харчування.

4. Технологія лакування ( «По сухому» / «по сирому», вибіркове / суцільне) і спосіб нанесення.

Лакування «по сирому» (або «сире по сирому») - нанесення лаку на невисохлий шар фарби, тобто відразу після останньої фарби до її схоплювання. Таке лакування ( «в лінію») можливо на машинах, оснащених додаткової лакування секцією, або якщо остання друкована секція офсетного машини використовується для нанесення лаку через барвистий або зволожуючий апарат. При лакуванні «по сухому» (або «сире по сухому») лак наноситься на висохлий шар фарби на окремій лакування або друкарській машині, налаштованої на роботу з лаком. Лакування «по сухому» також можливо «в лінію» на машинах з проміжною сушкою (у яких після останньої друкарської секції встановлена ​​сушка) або на машинах з двома лакування модулями (перший лак наноситься «по сирому» на фарбу, потім сушка, другий лак - «по сухому» і знову сушка).

У всіх перерахованих випадках лак повинен добре змочувати поверхню, що задруковується. Тому необхідно приділити увагу сумісності друкарських фарб і лаку, особливо при лакуванні в лінію «по сирому» дисперсійними і УФ-лаками. Вони повинні рівномірно змочувати відбитки по всій площі лакування. По суті, підбирається система «друкарська фарба-лак» або «друкарська фарба-лак-праймер-УФ-лак» (якщо мова йде про УФ-лакування в лінію по масляним фарбам на машинах з двома лаковими модулями). У специфікаціях фарб часто вказується, що дана тріада (наприклад, офсетних олійних фарб) підходить для лакування УФ-лаками. Від коректності вибору залежить, наскільки в технологічному плані «безхмарно» пройде лакування, якість покриття і візуальний ефект. Фірми-постачальники лаків часто за результатами тестів рекомендують такі системи або вже протестовані пари.

5. Лак наноситься на всю поверхню відбитка (суцільне лакування) або на окремі ділянки - вибіркове (Фрагментарне). Крім візуально-декоративного ефекту доводиться враховувати і технологічні особливості виробництва: може знадобитися відсутність лаку на місцях майбутньої склейки при друку упаковки, або суцільне лакування небажано при використанні тонкого паперу. Іноді в специфікації виробник вказує, що лак добре підходить для вибіркового лакування.

6. Що стосується способів нанесення, то лакування проводиться через друкарську секцію офсетної машини, лакування секцію або на окремій лакування машині.

У друкованій секції лак наносять через барвистий або зволожуючий апарат. У першому випадку використовуються більш в'язкі лаки, а розвинена система валиків дозволяє наносити лак рівномірної тонкою плівкою. Відповідно, витрата лаку і товщина лакової плівки будуть мінімальними. Хоча при зменшенні товщини шару, що наноситься може знижуватися глянець, при лакуванні тонкого паперу, яка жолобиться від надлишку лаку, мінімальна товщина шару - перевага, а не недолік. Лак для нанесення через зволожуючий апарат має меншу в'язкість, але його шар буде товщі. Може знадобитися і перенастроювання зволожуючого апарату (зняти валики, замінити або зняти чохли, ізолювати корито, переналаштувати систему рециркуляції, термостатування і т. Д.).

Лакування секції мають різні системи подачі і дозування лаку, відповідно, параметри нанесення (рис. 1).

Оскільки всі системи розраховані на лаки з різною в'язкістю, параметр вказується завжди. Але якщо в специфікації дано значення в'язкості, обов'язково уточніть, за яким стандартом і при якій температурі, т. К. В'язкість лаків змінюється в залежності від неї. Хоча стандартів для вимірювання в'язкості кілька, частіше вказується значення в'язкості, виміряний на воронці 4 мм при температурі 20 ° С (DIN 4).

Іноді виробник вказує час схоплювання. Це особливо важливо для водно-дисперсійних лаків. Якщо вони наносяться «по сирому» і час схоплювання занадто маленьке, лакова плівка буде заважати усуненню з нижчих шарів фарби продуктів окислення і жолобитися ( «апельсинова кірка»).